Весілля пов'язане з такою кількістю прикмет, що знати та дотримуватися їх всіх просто неможливо. Будь-який народ має свої традиції, що передаються у спадок. Нерідко союз укладають люди з різних країн, а тому все поєднується і взаємне проникнення культур стає глибшим.
Кидання букета – один із неодмінних ритуалів. Але мало хто знає, що, хоча ця практика має стародавнє слов'янське коріння, у звичному виконанні прийшла вона до нас із Європи. Маніпуляції з підв'язкою народилися у Стародавній Англії, та й виїзні реєстрації – теж закордонне віяння.
Чи добре в такий пам'ятний день дотримуватись норм, цінність та походження яких нам зовсім не зрозумілі? Навряд чи! Набагато важливіше та крутіше згадати про свою спадщину, пристосовуючи її під реальність.
Наразі святкування такої події все більше повертається до витоків, а це означає, що ключовим атрибутом дійства є рушник. Це не просто відрізок матерії, оздоблений вишивкою. Рушник – весільний оберіг, річ, пронизана глибоким символізмом та народною мудрістю. В українських обрядах він завжди грав особливу роль, мав давню силу. Вишите своїми руками полотнище супроводжувало людину у будь-якій ситуації – у радості та в горі. Це не просто стильний елемент інтер'єру, а знак продовження роду, духовного нерозривного зв'язку.
Скільки потрібно рушників та що з ними робити
Для кожної дії, пов'язаної з народженням сім'ї, використовується свій різновид, а як з ними вчинити, ясно з назви:
- Вінчальний. Це основний рушничок, який використовується для вінчання в церкві або під час урочистого розпису. Саме на нього ступають молоді – витончена візерункова «хмарка» відносить їхні душі до Господа, де вони й отримують благословення на довге та радісне сімейне життя. Цікаво, що за старих часів на тканину вставали виключно на коліна, виявляючи смиренність і покірність волі Творця, сьогодні до цього ставляться простіше.
- Божник або Благословенний. Ним прикрашають ікони, якими батьки благословляють своїх дітей, бажаючи їм доброї долі та усілякого добра. Візерунки на них неоднакові, адже один призначається нареченому, а інший нареченій.
- Рукобитний. Потрібно задовго до вінчання – у процесі сватання його вручають дівчині мати та батько нареченого, показуючи, що раді вистелити світлу дорогу невістці у свій будинок. Назва його говорить про те, що майбутні родичі «вдарили по руках» – досягли угоди про одруження.
- Коровайний. Його підстилають під хліб, яким батьки зустрічають юне подружжя на сходах храму чи РАГСу. Вважається, що чим багатшим прикрашений матеріал, тим більшим буде побут.
- Союзний. Він застосовується у церкві – їм пов'язують зап'ястя наречених, демонструючи нерозривність, міцний зв'язок між нареченими, єднання доль і душ.
Багато варіантів готували і для прикраси столів, також вистелені спеціальним гаптуванням доріжки пов'язували свідкам, що вказувало на причетність до виникнення нової родини.
Серед фольклорного приладдя є близько півсотні рушників різного виду та призначення, але для сучасного одруження достатньо взяти хоча б кілька. Така урочистість стане не просто сліпим дотриманням незрозумілих модних трендів, а наповниться глибинними смислами, просоченими віковою історією та самобутністю.
Як вибрати оберіг на весілля
Найчастіше для проведення обряду підбирають лляний аксесуар, вишитий особливими символами та їх комбінацією. Це своєрідний «код нації» – послання, в якому приховано магічний зміст, побажання та охоронні знаки.
У різних частинах України існують свої правила та закони нанесення символіки, але дотримуватися їх зовсім не обов'язково. Ви вільні вигадати свою композицію, вкладаючи в неї близькі вам образи та душевні переживання.
Серед усього багатства етнографічних мотивів є й усталені умовні позначення, їх поєднання найчастіше використовують для вишивки:
- калина – краса та здоров'я жінки, її берегиня;
- мальви – цнотливість нареченої;
- дуб – чоловічий символ сили;
- виноградне гроно – благополуччя;
- півень – достаток та процвітання;
- ластівка – зародження чистого кохання;
- корона – благодать Божа;
- голуби, жайворонки або лебеді парами – символічне зображення молодят, вірне кохання, подружнє порозуміння;
- червоні ягідки – довголіття;
- маки – діти, продовження роду;
- хміль – молодість та щастя.
Старовинні рушники розшивали червоним, проте ніщо не заважає адаптувати це правило до умов сучасності та підібрати колірну гаму у тон оформлення церемонії.
Де взяти весільний рушник
Ритм сьогоднішнього життя диктує свої пріоритети. Якщо раніше рушнички панночки вишивали самостійно або за допомогою найближчих родичок, то тепер їх нескладно купити. Широкий асортимент такої продукції представлений в інтернет-магазині компанії «Глаздов». Наші фахівці понад 10 років збирали власну колекцію старовинних українських орнаментів, вивчали їхнє трактування, тому полотна, будуть особливо гарними.
