Сучасне весілля - це рішення двох - нареченого і нареченої. В ідеалі - хлопець робить пропозицію руки і серця, вручає коханій заручальну каблучку і отримує згоду. Однак, раніше шлюби в Україні планувались не так просто, а згідно з рядом традицій, основна з яких - сватання.
Сватання нареченої: історія обряду
І раніше - століття тому - хлопець найчастіше насамперед цікавився у дівчини її бажанням вийти за нього. Але така згода мала лишень інформативний характер. Далі слідувала ціла процедура, швидше навіть - спектакль - обряд сватання.
Невдалими днями для сватання завжди вважалися пісні дні - середа і п'ятниця, а також нещасливе 13 число. Вдалими і щасливими були непарні дати - 3, 7, 9.
Насамперед, наречений разом зі сватами (близькими родичами - дядьком, хрещеним, братами) відправлялися в будинок нареченої. Метою їхнього візиту було просити у рідних дівчини дозволу на шлюб. Розмову про одруження заводили здалеку і тільки в кінці озвучували, навіщо прийшли. Традиційно дуже рідко згоду матері і батька нареченої свати отримували з першого разу. Це відбувалося для того, щоб захистити честь молодої і дати зрозуміти сватам, що дівчина не проста і на будь-яку пропозицію не пристане. Але вже за характером відповідей і настроєм близьких дівчини можна було зрозуміти, до якого рішення вони схиляються.
Хліб на сватанні як символ
Нарівні з хусткою та рушником, хліб на сватанні завжди виконував ключову роль. У багатьох регіонах свататися представники нареченого приходили з хлібом, який загортали в білу хустку чи рушник. Наші вигадливі прадіди навіть придумували спеціальні назви для символічної випічки, які відрізняються у різних регіонах. Сьогодні нам відомі такі цікаві терміни як “палінка”, “документ” та “сватовська булка”.
Також, залежно від традицій місцевості, хліб на сватанні делегація молодого складала на стіл або передавала просто до рук господаря дому - батька нареченої. Якщо родичі нареченої розрізали хліб - це означало їхню згоду на весілля. Якщо хліб повертали - відмова. У разі щасливого фіналу сватання, хліб, принесений сватами, у домі молодої зберігали до завершення самого весілля.
Відмова на сватанні
Повернення хлібу сватам - не єдиний спосіб висловлювати відмову в українській весільній традиції. Більш відомий звичай - в знак категоричної відмови вручати молодому гарбуз або макогін. Але чому саме гарбуз?
Мабуть багато хто пам’ятає знайомі з дитинства рядки: “Ходить гарбуз по городу, питається свого роду: а чи живі, чи здорові, всі родичі гарбузові?” Власне, у цій народній пісні - ключ до відповіді. Гарбуз - найбільший городній плід, відтак - найважливіший, очолюючий, та ще й на голову подібний. Важкий та великий гарбуз став символом важкої та неприємної звістки - відмови на прохання одружитися. Також народознавці та фольклористи пояснюють вибір предків на користь гарбуза тим, що сватання часто відбувалося саме впродовж осені - в час плідного врожаю цієї рослини. А її здатність добре зберігатися впродовж довгого часу дозволяла давати невтішну відповідь нареченому аж до холодів.
У разі відмови свати йшли і намагалися зачинити двері в будинок нареченої спиною, що в давні часи було поганою прикметою: наречена могла так і не пізнати жіночого щастя і не вийти заміж. Щоб цього не сталося, батьки поспішали провести сватів і закрити за ними двері самостійно.
Якщо свати отримували позитивну відповідь, слідували інші передвесільні заходи - оглядини нареченої і заручини.
Сватання сьогодні: сучасні традиції
Сценарій сватання в наш час вже не такий театральний, а деякі пари взагалі нехтують традицією питати згоди батьків на шлюб. Але все ж, більшість пар все ще віддають данину давнім обрядам, хоч і не зовсім в звичному порядку.
Отримавши згоду коханої, ошатний наречений разом з рідними відправляється в будинок нареченої - на зустріч з батьками. Там обидві родини сідають за стіл, а під час вечері наречений бере слово і звертається до батьків, вимовляючи спеціальну промову нареченого на сватанні. Він може говорити про свої почуття, наміри, а також ввічливо просити батьків коханої схвалити його плани і благословити союз з їхньою дочкою.
Сучасні свати не несуть в гості до нареченої хліб: найчастіше його замінює солодке і пляшка хорошого вина.
Сватання сучасне: що говорити нареченому батькам обраниці
Якщо у давні часи під час обряду сватання слово переважно тримали свати, тепер цінується впевненість у собі самого нареченого та його вміння влучно висловлюватися на рахунок своїх планів. Тож якщо ви готуєтесь до символічного сучасного сватання, не забудьте додати до важливої промови такі думки:
-
матері нареченої важливо почути про ваші почуття та проаналізувати щирість сказаного. Тож не соромтесь бути максимально відвертими перед родиною, яка невдовзі стане рідною і для вас. Не обов’язково казати про дуже особисті речі: похваліть риси коханої, які ви цінуєте, розкажіть, що для вас означають ці почуття, наскільки вони важливі.
-
батькові нареченої потрібно побачити вашу цілеспрямованість та свідомість. Розкажіть про найближчі плани - ваше бачення побудови сім’ї, благоустрою. Добре, якщо ви знаєте, де житимете після весілля, маєте чим похвалитися у плані кар’єри і заробітків. Стабільність та добробут - це те, чого для своєї доньки бажають будь-які батьки!
Сьогодні значення даного обряду, як і багатьох інших, вже не таке велике. Найважливішою для пари вважається здатність прийняти доленосне рішення самостійно і власноруч побудувати своє щастя. Але якщо ваші стосунки з батьками теплі і трепетні, радимо не нехтувати красивими традиціями, хоча б чисто символічно.
