Традиція святкувати весілля, та й не один день сформувалась задовго до того, як була вигадана офіційна реєстрація шлюбу, мода вбиратися в білу сукню та офіційний костюм, придумані виїзні церемонії та інші надбання сучасного торжества. Ми чимало розповідали про традиції першого весільного дня - викуп, благословення від батьків, обряд зняття фати та інші. Саме час згадати післявесільні традиції чи то пак звичаї, що стосуються продовження святкування на наступний день. Мова піде про другий день весілля - дізнайтеся, як минав він у наших пращурів, і чи збереглася традиція у сучасній Україні.
Скільки днів святкують весілля в Україні
Не слід занадто далеко заглядати у минуле: у багатьох селах сучасної України збереглася традиція святкувати весілля впродовж тижня. Однак, не всім до снаги таке випробування! І все ж, українське традиційне весілля, що тривало впродовж тижня - це справжнє дійство, що вражає багатством обрядів. Кожен день такого “марафону” традиційно має свою назву: “П’ятниця - починальниця (початок підготовки до свята), субота – коровайниця (день, у який випікали весільні короваї), неділя – вінчальниця (основний етап свята), понеділок та вівторок – їсти та пити (забава, танці, веселощі), у середу – похмелятися”. У четвер свято завершувалось, і всі гості від’їжджали по своїх домівках.
Ми звикли вважати, що усі основні обряди здійснюються у перший день свята. Однак, так було не завжди: наприклад, раніше, коли торжество тривало не менше двох днів, традиція зняття фати та пов’язання хустки здійснювалась на другий день весілля. Третій день весілля вважався продовженням другого - адже на справжньому, багатолюдному святі, де присутнє все село, навряд чи вдасться нагулятися за добу!
А ось четвертий день у деяких регіонах України традиційно називали колачини, що супроводжувались обдаруванням молодих. Однак, питання цієї назви досить спірне, оскільки колачинами також називають родинне свято, що відбувалось через місяць подружнього життя. На дружню сімейну вечерю збирались молоді та їхні батьки, щоб поспілкуватися та ще більше зміцнити стосунки. І все ж, звернімо увагу на другий день весілля, традиції якого розкриємо у цій статті!
Другий день весілля: традиції
А чи чули ви колись дивне українське слово - “перезва”? Якщо ні, то ви, мабуть, ще зовсім нічого не знаєте про другий день весілля, так званий понеділок, традиції якого не менш цікаві ніж ті, що супроводжують колоритне свято вінчальної неділі. Власне, перезва є ще однієї назвою, що символізує 2 день весілля. Перезва - це ще один славнозвісний український весільний звичай, відповідно до якого родичі молодої та гості утворювали “весільний поїзд” - йшли через все село до хати молодого, де відбулася перша шлюбна ніч наречених. Урочиста процесія виконувала українські весільні пісні, зокрема ті, що стосуються саме перезви. Хоча у деяких регіонах існував й інший обряд, згідно з яким зранку, після шлюбної ночі молоді мали самі йти на поклін до батьків молодої. Фінальною частиною обряду другого дня весілля вважається багате частування та веселе святкування.
Та роз’яснюючи поняття, ми забігли наперед. Не слід забувати, що починається другий день весілля власне з першої шлюбної ночі та вкрай важливих традицій давнини, пов’язаних з нею. Менш ніж століття тому для українців надзвичайно цінною була недоторканність нареченої, і з питанням виявлення її цнотливості пов’язано чимало традицій. Перевірка та визнання чистоти молодої не була інтимною і таємною: наприклад, добре відомий український звичай, коли на світанку батьки молодого вивішують на димарі хати нареченого червоний прапорець - символ цнотливості нареченої. Хоча, насправді, таким чином хвалили не молоду, а виказували честь, повагу та вдячність її матері - за добре виховання. В той же час, справжня ганьба очікувала на родину молодої, якщо її недоторканність була спростована.
Весела святкова процесія на другу добу святкування традиційно була чи не єдиною розвагою для молодої. Адже вже на наступний день після вінчання молода має доводити всім свою хазяйновитість. Наприклад, існував звичай: якщо пара йде жити до хати нареченого, а відтак, і до його батьків - “йти за невістку” - молода повинна була принести чорну курку та пустити її в кухню, щоб відстояти своє право бути господинею у домі.
Сценарій на другий день весілля
У наші часи другий день весілля ще називають “п’яним весіллям”. І, дійсно, друга доба свята - понеділок це чи ні - з давніх-давен був присвячений, в першу чергу, застіллю та веселощам! Сценарій на другий день весілля містить цікаві обряди: деякі з них, безумовно, застаріли, а деякі збереглися чи трансформувалися. Пропонуємо ознайомитися з усіма ними детальніше.
-
обряд “вареники” - своєрідний іспит для нареченої на вже згадану хазяйновитість. Молода мала наліпити вареників та пригостити ними гостей. Задля жарту обов’язково серед звичайних вареників мали бути й особливі - наприклад, у яких було багато солі чи “ховався” неїстівний сюрприз - монета.
-
нерідко сценарій 2 дня весілля розпочинався з традиції биття келихів, тарілок чи іншого начиння. Зараз це роблять наречені, однак, раніше посуд їм били на щастя рідні та друзі.
-
“циганщина” - давній звичай, відголоски якого збереглися й до наших днів. Раніше цим терміном позначали цілий цикл традицій - перевдягання у наречених, обрядове купання батьків, катання їх на возі та інші. Сьогодні так звані “цигани” теж з’являються на дводенному святі: чатують на вході до ресторану чи то до хати, де проходить забава, та змушують запрошених внести плату за вхід або ж натомість виконати завдання, взяти участь у конкурсі.
-
братання - ще одна традиція, що, по суті, і пояснює необхідність другого дня. Адже згідно з цим звичаєм, молоді та інші родичі нарешті знаходять час для більш близького знайомства, привітань, розмов, обіймів. Символом братання і колись і тепер було спільне випивання!
-
куряча крадіжка - ще один давній обряд, коли до столу другого дня у селі крали курей. Традиційно, стіл дійсно містив лише страви з курятини - м’ясо, куліш з куркою та інші.
-
підкорення серця тещі - усі рідні та друзі на веселому та жартівливому торжестві неодмінно знайдуть спільну мову. Однак, до серця тещі зять має проторувати доріжку особливо ретельно - задобрити. Відомим українським звичаєм, що входить в цей етап, є омивання ніг тещі. Сьогодні на традиційних весіллях обряд здійснюється доволі часто. Хоча сучасні наречені воліють проявляти повагу та галантність іншими, більш вишуканими методами: наприклад, запросивши тещу на танець чи висловивши слова подяки батькам.
Усі ці традиції для сучасних наречених є не такими знаковим та обов'язковим, як колись. Ідеями, як саме відсвяткувати 2 день весілля ми ще ділитимемось, однак, вже зараз відзначимо, що більшість молодят віддає перевагу продовженню свята у колі близьких родичів чи друзів. Та де, з ким та наскільки масштабно ви б не планували святкувати, пам'ятайте, що наступна доба після основного торжества має бути присвячена відпочинку, усмішкам та забавам!
